naglowek SamoogranizujacySystem wwwЗамість Естетики діалогу сказала би Фізика діалогу (уже чую насмішки фізиків). Те, що відбувається під час гри (радше серії ігор) нагадує явище відоме в науці під назвою самоорганізувальні системи (складна динамічна система, здатна за змінення внутрішніх або зовнішніх умов її функціонування й розвитку зберігати або вдосконалювати свою організацію, враховуючи свій попередній досвід).

Дослідники цього явища твердять, що таким системам притаманні: відкритість, нелінійність, дисипативність. Якщо ми говоримо про відкритість (а відкриті системи - це системи, які підтримуються в певному стані за допомогою безперервного припливу ззовні речовини, енергії або інформації), то вона наявні в грі. Зображення створюється, бо діють всі перераховані чинники.
Відкритість
А. Кокін пише, що «у відкритих системах значущу роль відіграють випадкові явища, флуктуації, поряд із закономірно необхідними чинниками. Іноді такі відхилення від рівноваги можуть бути настільки сильним, що організація системи, яка існувала, руйнується (наприклад, в умовах резонансних явищ)». Так, власне Роман Пукар розповідав про знищення картини (підпалення) під час Гри або таку деструктивну інгеренцію, як висипання вмісту попільнички на картину як реакцію на рух партнера.
Маємо в грі і нелінійность.
Цитований вище А. Кокін переконаний, що «у всесвіті домінують відкриті системи, отже в ньому  переважає не стабільність і рівновага, а нестійкість  і дисбаланс. Останній спричиняє селективність системи, її незвичайні реакції на зовнішні впливи навколишнього середовища». 
Реакція партнера у Грі непередбачувана. Але на цьому й полягає привабливість гри, не чуєш, але бачиш реакцію партнера (інший канал комунікації - знаки більше не несе вітер, вони залишаються, можна змінити їх, і свої знаки, і знаки партнера. Фарба і вода руйнують папір - такі поправки не можуть тривати нескінченно - обурюється матерія, вона стає болотом.
І, нарешті, вищезгадана дисипативність. 
На думку дослідників, це – якісний специфічний макроскопічний прояв процесів, які відбуваються на мікрорівні в нерівноважних системах, які активно взаємодіють із навколишнім середовищем. Завдяки дисипативності нерівноважних систем можуть спонтанно виникати нові типи структур, може здійснюватися перехід від хаосу до порядку й організації, з’являтися нові динамічні стани матерії.
Маємо на площині ззміни, маємо в собі зміни духу, маємо іншу картину світу. Намагаємося розташувати себе в цьому новому світі. Маємо в підсумку новий стан, який потребує інтерпретації, усвідомлення та зрозуміння.
Іноді я помічаю, що зображення, яке є результатом гри, зачаровує мене, притягає, як магніт, хочеться його досліджувати як новий прекрасний світ, а іноді не переконує, не подобається, є незнаним і небажаним світом. Картина Гри - незвичайна документація здебільшого спонтанної взаємодії, яка, безумовно, є приємним досвідом співпраці, що приводить до спільного витвору.

Олена Левченко